Всеукраїнський фестиваль борщу
Коники гарцюють, вози торохтять, люди в національному вбранні ручаями стікаються до настіж розкритих воріт сільської садиби. Несуть казанки з гарячим борщем, сметану таку густу, що ложка стоїть-не падає, духмяні пампушки, пиріжки з горохом і часником...
Жінки на різні голоси співають: «Ой, дай Боже, сто років прожити, і в Правилівку борщі кожен рік возити!..»
Як завжди 21 вересня, на другу Пречисту, у Правилівці Оратівського району на всю силу розвернувся Всеукраїнський фестиваль борщу. Як кожна вдала ідея, фестиваль захоплює в свою орбіту все більше людей, все більше населених пунктів. І «Театр на городі» відомої вінницької телеведучої Ганни Секрет завжди гостинно приймає всіх. Цього року з'їхалось стільки гостей з Вінниччини, з Полтавщини, Київщини, що на просторому подвір'ї стало тісно від людей, а на вулиці — від машин і автобусів. Та це нічого, святковий настрій ні в кого не зіпсувався, і погода не підвела.
Свій традиційний український борщ представив народний аматорський фольклорний колектив «Кралиця» с. Носківці Жмеринського району – керівник Тетяна Ярема, вона ж була і кухаркою, яка зварила смачнючий борщ з грибами. На святковій сцені «Театру на городі» у Ганни Секрет, колектив заспівав українську жартівливу пісню «Як, поїхав мій миленький на базар до рідні». Учасниками колективу було складено чудовий вірш, яким вони і презентували свою страву.
Сорок п’ять народних аматорських колективів привезли сюди пісні і звичайно, сорок п’ять борщів, зварених за власним рецептом. «Борщик з бурячка, борщик з реберця, кругом борщика танцюю і над борщиком чаклую...» Був борщ козацький, сусідський, запашний, пісний, грибний, студентський... Пригощали всіх присутніх, кому який був до смаку. А ось членам журі можна було тільки поспівчувати, адже їм треба було спробувати всі борщі підряд. Хіба ж можна відмовлятись? Ну, нічого, як кажуть, черево — не дерево, розсунеться!
Тут всі були рівні! Пишались на сонці столітні вишиванки, дбайливо збережені на честь рідних дідусів і бабусь, майоріли різнокольорові фартухи, очіпки, спідниці... Милували око і сучасні народні костюми, ладні чобітки. Що то за жінки українські, все в їхніх руках горить — і зварить, і спече, і вишиє, і заспіває, і затанцює, і всюди кругом-бігом встигає.
Всі сорок п’ять кухарок були нагороджені дипломами за участь та пам’ятними подарунками.
.jpg)
.jpg)
Методист І категорії з питань роботи аматорських художніх колективів Мартиновська І.В.
