Дзвенить струмочком рідна мова
Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
І народу без мови нема.
В. Забаштанський.
«Українська мова – це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’їна. Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись виплеканою народом у віках рідною мовою» саме такими слова розпочався захід у КЗ «Жмеринська ЦРБ ім. В. П. Вовкодава», на який завітали учні ЗОШ І - ІІІ ст. ліцей 8-Б (л), (кл. кер .О. О. Походзєй приурочений до Міжнародного дня рідної мови, що відзначається 21 лютого.
Нелегка історія утвердження нашої мови. Довгий час заборонялося навчати дітей, розмовляти та писати українською мовою. У важкі 30-ті роки почалося нищення культурних сил України. Одні були репресовані, гинули в таборах і на заслані, інші перестали писати, залишили рідний край. Цей період історії справедливо названо «розстріляним відродженням». Не дивлячись на те, вона вистояла, передавалася із вуст в уста й від серця до серця, оспівана в радості та горі. Вона могутніла разом зі сторічними дубами, наливалася життєвою силою золотистої пшениці. Багато зробили для її вдосконалення визнані представники народу, освідченні люди різних часів – письменники, вчені, видавці…
.jpg)
Споконвіку народ лише тоді ставав нацією, коли в нього з’являлася мова.
А скільки страждань витерпіли українці захищаючи своє слово? Про це ми дізнаємося з віршів, прози, бо не було ще на нашій землі поета, який не вболівав би за долю рідної мови, не оспівував її м’якість, пісенність, ніжність. Ми з гордістю і пошаною називаємо імена тих, хто у важкі часи підіймав свій голос на захист своєї мови, це і Т. Шевченко, О. Олесь, В. Симоненко, П. Тичина, М. Куліш, В. Сосюра, Л. Костенко та багато-багато інших талановитих культурних діячів, які на сторожі людської гідності і честі славили слово.
.jpg)
Рідна мова! У кожного народу ти своя, особлива, найдорожча у світі. Але ніщо не зрівняється з українською мовою, бо вона найчарівніша, найяскравіша з усіх мов.
