Лісові смуги сталевих магістралей
Про те, що залізничний транспорт нашої держави технічно складний комплекс, розташований практично на всій території України, знають всі. Одиниці розуміють, що він значно впливає на екосистеми, і це проявляється у забрудненні повітряного і водного середовища, земель під час створення та експлуатації залізничних доріг. Ще менше людей взагалі коли-небудь цікавились питанням, як вберегти землі, посадки біля сталевих магістралей. Згідно Лісового Кодексу України, усі ліси на території України не залежно від того, на яких землях за основним цільовим призначенням вони зростають, становлять лісовий фонд. Згідно ст. 17 Лісового Кодексу право на постійне користування лісами надаються спеціалізованим лісогосподарським підрозділам, дистанції захисних лісонасаджень (далі ДЗЛ) є саме такими. Основною задачею ДЗЛ є ведення лісового господарства, як передбачає Лісовий кодекс (стаття 64).
Все, що вкрай ускладнює догляд за лісами вздовж залізниць пов’язано з людьми, котрі в тих чи інших проявах своєї діяльності порушують екосистему лісових смуг та завдають великої кількості турбот і залізничникам і відповідно правоохоронним органам.
Лідирують у списку злісних шкідників вздовж магістралей питання засмічення смуги відведення залізниці та лісосмуги твердими побутовими відходами.
Прямують люди до лісу не тільки для того, щоб насмітити – є ласі до наживи, адже незаконна рубка дерев поширене явище.
Трапляються випадки проведення санітарного очищення та збирання хмизу в полосі відведення залізниці, що є незаконним, так як лісонасадження які знаходяться вздовж залізничної колії захищають її від занесення снігом та ґрунтом, від ерозії земляного полотна. Саме нищення лісосмуг і є одною з найбільших причин зупинок залізниці в зимовий період. Особи, винні у незаконної вирубці, несуть відповідальність згідно ст.65, 65-1, 66 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.246 Кримінального кодексу.
Названі проблеми не тільки знижують захисні властивості зелених насаджень, вони створюють іншу, вже вторинну проблему – екологічну! На ділянках магістралей із захисними лісонасадженнями сильне забруднення є характерним лише у 15-метровій зоні від колії до смуги. А на ділянках без лісових смуг, або із розладнаною структурою, значною мірою спостерігається забруднення рослин важкими металами.
Варто зазначити, що 1 га таких захисних насаджень знижує загальну забрудненість повітря на 10-35 %, а також забезпечує зниження температури і вологості повітря у прилеглій до залізничного полотна зоні на 10-15%; смуга деревно-чагарникових насаджень, шириною 25-30 м, знижує рівень концентрації вуглекислого газу на 70%; поглинає 75-80 кг фтору, 200 кг сірчаного газу та 30-70 т пилу. (Дослідження екологічних служб).
Також захисні насадження виконують роль шумоізолятора, адже захисні стінки вздовж залізничних колій проектуються з урахуванням місцевих умов і норм, що визначають допустимі рівні шуму і вібрації для організму людини.
Необхідно врахувати, що захисні лісонасадження залізниць біля міст і станцій належать до їх зелених зон. Ці насадження, як правило, формуються стійкими і такими, щоб відрізняються декоративністю та естетичними якостями. Загалом у вирішені питання збереження залізниць захисним лісовим насадженням належить безперечно домінуюча роль. Окрім цього, лісові смуги є дешевим та надійним засобом захисту залізничного полотна від негативного впливу природних явищ.
Ще раз попереджаємо жителів Жмеринського району – шановні, не порушуйте законодавство, не наражайте себе на можливе застосування заходів адміністративної та кримінальної відповідальності, а головне - не шкодьте навколишньому середовищу, залиште трошки цього миру нашим нащадкам.
