Новини 18 травня 2012 р.
18 травня для Жмеринського району було насичене подіями.
Дню Європи у Вінниці, який відмічався 19 травня, передував Міжнародний форум громадських ініціатив, який зібрав представників державних і громадських інституцій України та зарубіжних країн, міжнародних інвестиційних і донорських фондів, бізнесових структур. Крім того були присутні: делегації Польщі, Грузії, Молдови, Естонії, Німеччини; представники громадських організацій Вінниччини; депутати Вінницької обласної Ради, голови районних рад, окремі сільські, селищні, міські голови області;представники місцевих органів виконавчої влади – всього близько 500 осіб. Жмеринський район на форумі представляли голова Жмеринської районної ради Малярчук Василь Григорович, Браїлівський селищний голова Резидент Валерій Дмитрович, сільські голови Біликовецької (Вакула Л.М.), Демидівської (Браславець І.П.), Коростівецької (Кокиза А.П.), Людавської (Пашковський Р.С.), Станіславчицької (Перепечай В.М.), Потоківської (Мартинчик О.В.), Почапинецької (Поліщук А.М.), Рівської (Горбачов С.В.) сільських рад
Метою всіх учасників було одне – налагодити діалог між громадським сектором, владою і бізнесом та об’єднати їхні зусилля для залучення соціальних інвестицій у розвиток територіальних громад Вінницької області.
Форум став майданчиком для презентацій своїх можливостей одними – благодійними фондами, організаціями-донорами, та «озброєння» нею іншими – представниками територіальних громад і громадськими організаціями.
По завершенні пленарної частини відбулися секційні засідання у форматі круглих столів.
У круглому столі на тему: „Розвиток потенціалу місцевих громад та соціально відповідальний бізнес: механізми взаємодії” виступив голова районної ради Малярчук В.Г. У своїй промові він зазначив наступне:
«Проблема вдосконалення місцевого самоврядування є ключовою на шляху побудови демократичного правового суспільства. Зрозумівши нагальність та важливість цієї реформи ми у листопаді 2011 року за ініціативи громадської організації "Подільська агенція регіонального розвитку" за допомогою Інституту громадянського суспільства та залучившись підтримкою більшості сільських і селищного голів підписали угоду про співпрацю та розпочали реалізацію проекту „Оптимізація адміністративно-територіального устрою Жмеринського району Вінницької області”.
Чому саме ми? Тому що час не стоїть на місці і хтось має бути першим, адже ці зміни ми повинні були зробити ще 20 років тому.
Жмеринський район мало чим відрізняється від інших районів Вінниччини, хіба що районний центр без міста, адже м. Жмеринка має статус обласного підпорядкування.
У нас 36 тис. жителів, які проживають у 69 (шести десяти дев’яти) населених пунктах, 27 сільських і 1 селищна ради. У нас є громади, в яких біля 7 (семи) тисяч жителів, а є й 300 жителів.
Ми маємо 18 дошкільних навчальних закладів, 33 школи, в яких навчається 3062 (три тисячі шістдесят два) учня. У нас біля 10 малокомплектних шкіл, в яких навчається до 40 учнів. І це є проблемою, адже за останніх 7 років кількість учнів зменшилось на півтори тисячі.
Як і у всіх, є певні труднощі в медицині, культурі, в самій інфраструктурі територіальних громад: дороги, водопостачання, освітлення, каналізація, частково по газифікації та багато інших.
В останній час частка видатків на утримання сільських рад різко зростає зі зменшенням населення громад. Адже в малолюдних селах практично немає інших бюджетних установ - дитсадок закритий, бо мало дітей для формування групи. Осередки культури - сільські клуби, у зв'язку зі старінням населення, занепадають. І як результат - утримання сільського голови, секретаря та бухгалтера нерентабельне .
Досвід наших європейських сусідів засвідчив, що системна реформа адміністративно-територіального устрою є необхідною для розвитку суспільства.
Проект „Оптимізація адміністративно-територіального устрою Жмеринського району Вінницької області” буде спрямовано на створення умов для удосконалення адміністративно-територіального устрою району, як основи для побудови ефективної місцевої влади, відповідальної за вирішення питань місцевого значення та якісне надання різного роду адміністративних послуг.
Проект міститиме дослідницький, нормотворчий та інформаційно-просвітницький компоненти.
Під час його реалізації буде проведено аналітичне дослідження природного, земельного, інтелектуально-кадрового, матеріально-технічного, економічного та демографічного потенціалу нинішніх територіальних громад району, наявних проблем, які не дають змоги досягнути економічного зростання та мінімізувати диспропорції між ними.
Цілком очевидно, що забезпечення розширення спроможності громад можливе лише через розмежування громад та створення укрупнених громад. А для цього, насамперед, необхідно:
- провести стартове (початкове) розмежування між нинішніми громадами (спочатку на картах), тобто з'ясувати нинішню ситуацію щодо територій навколо населених пунктів, виявити штучні включення одних населених пунктів в інші;
- прив'язати до населених пунктів, що потенційно можуть бути центрами нових громад, наявну інфраструктуру та оцінити доступність центру мешканцям інших поселень, що увійдуть до нової громади;
- оцінити можливості забезпечення громади послугами через можливість створення відповідної кількості та потужності комунальних підприємств, а також інших служб .
До кінця 2012 року в районі триватиме організаційно-просвітницька стадія проекту. Експерти працюватимуть у кожній територіальній громаді – інформуватимуть людей, вивчатимуть потенціал, формуватимуть паспорт району. В результаті із 28 громад району в процесі об’єднання має залишитися втричі менше. Які громади з якими будуть об’єднуватися – вирішуватимуть самі жителі цих громад. Насильно ніхто не буде ділити території.
Цей напрям роботи буде організовано таким чином, щоб процес її виконання був найбільш публічним та відкритим для участі найширшого кола сторін-партнерів, зацікавлених в пошуку і встановленні стабільного балансу між владою та громадою.
Врешті-решт, кожна громада має точно знати рівень своєї спроможності самостійно вирішувати питання місцевого значення, а держава відповідно - реальний рівень необхідної допомоги громаді.
Отож, район, можна сказати, до змін у цій царині майже готовий. Інша справа - як зробити так, аби сильніші не поглинули слабших. Тому поки що точки зору тих, хто об’єднує, і тих, кого об’єднують, не зовсім співпадають. Максимально згладити непорозуміння, унеможливити конфліктні ситуації – наше першочергове завдання.
27 – 29 квітня 2012 року пройшли навчальні семінари для представників самоврядування району з питань моделювання та планування територій.
Відбувся круглий стіл, в якому прийняв участь голова обласної ради Сергій Пилипович Татусяк.
Даний захід проведено за підтримкою швейцарсько-українського проекту DesPro, що фінансується Швейцарською конференцією.
Не скажу, що майбутня реформа всіма сприймається на “ура”. Сільські голови з малих територіальних громад подекуди чинять тихий спротив, проте розуміння того, що так далі жити не можна, є, і його треба брати за основу, аби працювати з незгодними та байдужими, що ми робимо і маємо робити далі.
Гадаю, з завданням справимось. Сподіваємося на подальшу підтримку області, проекту DesPro в Україні і самого населення, який від реформування отримає лише плюси – в цьому я переконаний. Можливо, на наступному такому форумі вже будемо рапортувати про зроблене і ділитися досвідом. Хочу в це вірити».
Василь Григорович висловив готовність підтримати Проект резолюції міжнародного форуму громадських ініціатив.
Також, 18 травня у Жмеринському районному будинку культури відбулись районні урочистості з нагоди Дня працівників культури та майстрів народних мистецтв.
Розпочав свято начальник відділу культури та туризму райдержадміністрації Ю.Рубан. Теплі слова привітань в адресу своїх колег, ветеранів галузі, подяки за натхненну працю, гордості за високі здобутки звучали з уст Юрія Олексійовича.
Від керівництва району вітали з професійним святом культпрацівників голова райдержадміністрації Ю.Твердохліб та заступник голови районної ради С.Гринчук.
За вагомий внесок у розвиток культури та народного мистецтва району кращих представників галузі та ветеранів відзначено Почесними грамотами, грошовими винагородами та цінними подарунками.
Директор обласної бібліотеки для дітей ім..І.Франка Т.Мрищук привітала колег і за дорученням Управління культури та туризму облдержадміністрації, Департаменту культури Вінницької міської ради та обласної філармонії, під патронатом голови облдержадміністрації М.Джиги, голови обласної Ради С.Татусяка та міського голови В.Гройсмана передала Грамоти – Подяки за сприяння та активну допомогу в організації проведення Х Міжнародного фестивалю ім. П.І.Чайковського та Н.Ф. фон Мекк Ю.Твердохлібу та В.Малярчуку, Ю.Рубану, Браїлівському селищному голові В.Резеденту. За високі здобутки та вагомий внесок у розвиток культури і народного мистецтва дипломами та Почесними грамотами і подарунками нагороджено працівників культури, учасників художніх, аматорських колективів, ветеранів.
Концертну програму забезпечували вихованці районного будинку культури і народний аматорський колектив Чернятинського сільського клубу.
У рамках чотириденного візиту у Вінницьку область 18-19 травня Жмеринський район гостинного приймав делегацію Расейнянського району Литви, очолювану Лінасом Драгявічусом.. Делегація складалась із студентів вищих навчальних закладів гуманітарного напрямку. Представники Расейнянського району прибули з дружнім візитом до Жмеринщини по запрошенню очільників району.
Із задоволенням вони прийняли участь у святкуванні Дня працівників культури та майстрів народних мистецтв. Керівник делегації Лінас Драгявічус висловив своє захоплення українцями та жмеринчанами зокрема, приєднався до поздоровлень культпрацівників, передав сувеніри та фотосвітлини про візит нашої делегації до них від керівництва свого району.
У Чернятинському коледжі Вінницького національного аграрного університету молоді литовці прийняли участь у роботі “круглого столу” на тему: “Україна і Литва – погляд у минуле: історичні уроки та перспектива в майбутньому”. Литовці поділились своїми надбаннями.
Зокрема, вони зазначили, що Расейняйський район є сучасним центром паломництва для жителів Близького Сходу та Європи, в якому зручно і безпечно жити, привабливий для туризму та інвестицій. Расейняйський район розташований в західній частині Литви, в мальовничій місцевості, ландшафт якого формують річка Дубіса, ліси і пагорби.
Вперше Расейняйський район згадується в письмових джерелах у XIII столітті, а саме у листі Ордена в Лівонії з Міндаугас повідомляється, що половина їх землі передається в управління Расейняю.
Проте історики вважають, що початок міста Расейняй з'явилися в Х столітті, коли почали скупчуватись люди у низовинах (в XIII столітті ці скупчення називали замки в районах)
З кінця XIV до початку XV століття Расейняй був одним з найважливіших центрів низовини.
На сьогоднішній день Расейняйський район обіймає площу 1573 квадратних кілометрів, населення становить 40 656 (2010 рік), 99% населення становлять литовці за походженням.
Район має багату історію, культурну спадщину. Усі жителі, і молодь зокрема, пишаються працьовитими людьми, які проявили мужність і витривалість в боях за свободу і підтримують дух регіону до цих пір.
Зараз Расейняйський район славиться сільським туризмом, представленим 10 сільськими садибами. Більша частина садиб знаходиться обабіч річки Дубіса, площа басейну якої становить 2033 км2 та поряд з регіональним парком, у якому збережені природні ландшафти ерозійної долини річки. Дивовижна природа створює особливу атмосферу для відпочинку.
Расейняй та інші малі міста регіону (Nemaksciai, Lyduvenai, Siluva, Betygala, Ariogala та ін) цікаві і привабливі по-своєму, але це неможливо оцінити без перебування в регіоні.
Адміністративно-територіальний устрій району складається з двох міст Расейняй (адміністративний центр району) та Ariogala, а також 7 містечок, 10 селищ. Район має 2 представницьких офіси. Є 5 середніх шкіл, 3 гімназії, 6 початкових шкіл, 3 дитячих садки, 3 дитячих, дитячі садки, школи мистецтв та фізкультурно-спортивного центру в районі.
В свою чергу студенти Чернятинського коледжу розповіли про своє студентське життя.
Також делегація ознайомилась з візитними картками нашого району, прогулявшись по Чернятинському парку, закладеному відомим ірландським архітектором Діонісієм Маклером, відвідали Браїлівський музей П.І.Чайковського та Н.Ф. фон Мекк, Браїлівський Свято – Троїцький жіночий монастир. Як сказав Л. Драгявічус, саме велике багатство – це люди, а люди на Жмеринщині теплі і сердечні. Тому їм тут подобається.
