Останній Герой Радянського Союзу на Вінниччині відійшов у вічність
В ніч з 19 на 20 липня 2016 року перестало битись серце Героя Радянського Союзу, генерал – майора у відставці КОВАЛЬОВА Івана Платоновича.
Його героїчне минуле, стійкість та мужність у роки суворих випробувань, а також звитяжна праця у мирний час – служили для нас яскравим прикладом того, як треба любити свій народ, берегти рідну землю, творити державу.
Жмеринська районна рада, територіальна громада району висловлюють свої щирі співчуття рідним і близьким Івана Платоновича з приводу тяжкої втрати.
Ковальов Іван Платонович народився 21 травня 1921 року в с.Тарасівка Жмеринського району. Працював токарем в м. Миколаїв. Був учасником Великої Вітчизняної війни з червня 1941 року. 7 місяців перебував в тилу ворога в Псковській і Ленінградській областях. Проти партизанів було направлено до 1000 карателів.
За час рейду по тилу ворога пустили під укіс 16 німецьких військових ешелонів, підірвали 17 залізничних і автодорожніх мостів, вивели з ладу сотні метрів залізничної колії, знищили більше 1,4 км ліній зв'язку. 4 червня 1944 року Івану Ковальову, командиру мінометного взводу, гвардії лейтенанту було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Був нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни І ступеня, багатьма медалями. Демобілізувався в 1953 році в званні інженера - майора, проживав в рідному селі.
В травні 2008 року Івану Платоновичу Ковальову Указом Президента України було присвоєно звання генерал - майор.
Цьогоріч 21 травня йому виповнилось 95 років.
Щороку Герой виступав на святкових зборах, розповідав учням про війну, приймав квіти і поздоровлення. На жаль, вік і старі травми беруть своє, - самостійно пересуватися він вже не міг. Але до останнього приймав у себе друзів, багато часу проводив із дітьми та онуками.
Незважаючи на важкі випробовування, які випали на долю Івана Платоновича, він завжди був великим життєлюбом та оптимістом.
Втрата наша непоправна, скорбота безмірна.
Низько схиляємо голови в глибокій повазі і тузі перед вічною пам’яттю незабутнього Івана Платоновича. Світлий образ його назавжди збережеться у серцях усiх, хто його знав, хто з ним спілкувався, працював і щиро поважав.
