Пам’ять живе у наших серцях…
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Читаємо і подумки здригаємось від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбовано слова про голод. І сьогодні, через стільки років, жахливо ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю.
Масове голодування почалося ще у грудні 1932 року та тривало до вересня 1933 року, 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Навесні 1933 року в Україні помирало 25 тисяч людей щодня, тисяча – щогодини, 17 – щохвилини. Всього жертвами голоду за неповними даними стало від 7 до 10 млн. чоловік, з них - 3 млн. дітей.
На Жмеринщині загальнорайонний скорботний захід із вшанування світлої пам’яті усіх загиблих під час голодоморів в Україні був проведений 25 листопада 2016 року в с.Жуківці біля будинку культури.
Участь у заході взяли: заступник голови районної ради В.Бігас, начальник відділу культури та туризму райдержадміністрації Ю.Рубан, начальник відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації О.Сокол, Жуковецький сільський голова Н.Тріскун, протоієрей УПЦ Петро Шавула, голова первинної ветеранської організації Т.Маніленко, директор Жуковецької ЗОШ І-ІІ ст. С.Нечай, учнівська молодь, громадськість, представники засобів масової інформації.
З промовою перед присутніми виступили Н.Тріскун, В.Бігас, Ю.Рубан.
Тематичні виступи підготовлено учнями школи та працівниками районного і сільського будинків культури.
Хвилиною мовчання вшанували пам'ять, тих хто став жертвою тоталітарного режиму.
Своїми важкими, й здавалося, неймовірними спогадами, тоді ще 5-ти річного хлопчака, поділився з присутніми Т.Маніленко.
Учасники заходу отримали по шматочку хліба як символ життя та спомин про загублені душі, поклали квіти та пшеничне колосся до пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років запаливши свічки пам’яті.
Отець Петро провів заупокійну службу за невинно убієнними співвітчизниками та земляками, в тому числі. Повчальною та проникливою була його проповідь.
В приміщенні школи демонстрували художній фільм «Голод 1933».
Тільки правда здатна розкріпачити волю людини. Тільки виповівши минулі страждання, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши заново хресну путь своєї історії, віднайде себе наш народ, гідний прекрасно долі.
