Інформаційний бюлетень ВОАОМС
Кабмін схвалив зміни до постанови
про карантинні заходи
На засіданні 16 вересня Кабмін ухвалив ініційовані МОЗ зміни до постанови щодо встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів.
Документ, зокрема, передбачає, що рішення про заборону роботи освітніх закладів на територіях з “червоним” рівнем епідемічної небезпеки поширення COVID-19 буде прийматися лише спільно Державною та регіональною комісіями з питань ТЕБ та НС.
В адміністративних одиницях з “помаранчевим”, “жовтим” та “зеленим” рівнями забороняється робота шкіл у разі, коли на самоізоляцію через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 відправлено більше ніж 50 відсотків класів.
Кабмін встановив нові вимоги
для введення "червоної" зони
"Червоний" рівень небезпеки встановлюватиметься за спільним рішенням Державної та регіональної комісій ТЕБ та НС у разі:
- завантаженості більше 75% ліжок у закладах охорони здоров'я регіону протягом 5 днів поспіль;
- перевищення середнього по країні рівня захворюваності на COVID-19 на 100 тис. населення за 14 днів більше ніж у 5 разів.
Відповідне рішення було прийнято на урядовому засіданні 16 вересня.
Протиепідемічні обмеження та їх кількість на території "червоних" зон визначатимуться спільним рішенням Державної та регіональної комісій ТЕБ та НС з переліку, що визначений постановою Кабміну.
"Це може бути, як одномоментне закриття всіх сфер, так і поступове обмеження певних сфер, які в даному конкретному регіоні призводять до спалаху хвороби", - пояснив Міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Рада дозволила роздрібну торгівлю
ліками в інтернеті
Лікарські засоби можна буде купувати дистанційно під захистом держави.
Відповідний Закон (проект № 3615-1) "Про внесення змін до статті 19 Закону України "Про лікарські засоби" щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами" було прийнято в другому читанні та в цілому на засіданні Верховної Ради 17 вересня.
Законом врегульовано правовідносини у сфері дистанційної торгівлі лікарськими засобами та забезпечення захисту кінцевого споживача.
Згідно з текстом документа, підготовленим до другого читання, суб'єкт господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, може здійснювати роздрібну торгівлю лікарськими засобами з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом (електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами), а також здійснювати доставку лікарських засобів кінцевому споживачу за умови виконання визначених у Законі вимог.
При цьому забороняється електронна роздрібна торгівля та доставка кінцевому споживачу:
- лікарських засобів, реалізація (відпуск) яких громадянам здійснюється за рецептами лікарів (крім відпуску таких лікарських засобів за електронним рецептом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я);
- лікарських засобів, обіг яких відповідно до закону здійснюється за наявності ліцензії на провадження діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
- сильнодіючих, отруйних, радіоактивних та імунобіологічних лікарських засобів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Встановлення обов'язкової мінімальної кількості лікарських засобів і розміру мінімального замовлення при здійсненні електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами забороняється.
Суб'єкт господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, несе відповідальність перед кінцевим споживачем за збереження якості лікарського засобу та дотримання визначених виробником умов його зберігання, у тому числі під час доставки кінцевому споживачу лікарського засобу, реалізованого дистанційним способом, незалежно від того, здійснює він доставку власною службою доставки чи залучає для цього інших суб'єктів господарювання, а також несе адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил відпуску та доставки лікарських засобів відповідно до законодавства.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності.
Спадкоємець зобов’язаний сплатити борг спадкодавця за аліментами: ВС
Суть справи: суд першої інстанції задовольнив позов про стягнення заборгованості за аліментами на дитину зі спадкоємця боржника з огляду на те, що створений через несплату аліментів борг особи, яка померла, повинен бути сплачений її спадкоємцями.
Апеляційний суд це рішення скасував та відмовив у задоволенні позову, посилаючись на те, що в разі смерті платника аліментів зобов'язання щодо їх сплати припиняється і не входить до складу спадщини.
Колегія суддів Цивільного суду ВС скасувала постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції, навівши таке обґрунтування.
Згідно зі ст. 1282 ЦК спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину; кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині; вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Суди встановили, що чоловік позивачки мав заборгованість за аліментами на дочку.
Згідно зі ст. 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов'язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов'язок платника аліментів по їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов'язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою (ст. 608 ЦК України).
Верховний Суд вказав, що оскільки предметом спору у цій справі є стягнення боргу спадкодавця, який він мав за життя у вигляді заборгованості за аліментами, а не його обов'язок зі сплати аліментів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки, яка є спадкоємицею майна померлого сина, заборгованості за аліментами.
